- могутність
- [моугу/т(')н'іс'т']
-тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
могутність
Смотреть что такое "могутність" в других словарях:
могутність — ності, ж. Абстр. ім. до могутній … Український тлумачний словник
могутність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
могутній — я, є. 1) Який має велику владу, силу, великий вплив. 2) Який відзначається великою силою впливу на кого , що небудь. 3) Який має велику фізичну силу; сильний. || Який свідчить про велику фізичну силу; сильний. || Пишний, буйний. || З товстим… … Український тлумачний словник
сила — и, ж. 1) Здатність живих істот напруженням м язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. || перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що небудь. || Фізичний вплив, насильство. || Життєва… … Український тлумачний словник
пишнота — и, ж. 1) Надзвичайний розквіт, привабливість. || Повнота або надмір вмісту, концентрації, ваги і т. ін. 2) Розмаїтість у барвах, забарвленні; багатобарвність, барвистість. 3) Надмірне багатство, розкіш. || Ошатність, чепурність вбрання. || мн.… … Український тлумачний словник
сила — 1) (фізична енергія людини, тварини, здатність робити, здійснювати щось), міць, снага, наснага 2) (велика значущість кого / чого н., здатність впливати, відігравати вирішальну роль), міць, могутність, могуть, могуття 3) (ступінь вияву чого н.),… … Словник синонімів української мови
міць — мо/ці, ж. 1) Те саме, що міцність. 2) Фізична сила. 3) Велика сила чого небудь; могутність. 4) Сила як можливість, здатність робити що небудь … Український тлумачний словник
влада — и, ж. 1) Право керувати державою, політичне панування. 2) Керівні державні органи; уряд. || Особи, що мають урядові повноваження. •• Викона/вча вла/да одна з гілок державної влади, що володіє прерогативою виконання законів (Кабінет міністрів,… … Український тлумачний словник
змарніти — і рідко ізмарні/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби, недоїдання, тяжкої праці і т. ін. || Втратити свіжість, привабливість, красу (про обличчя і т. ін.). 2) перен. Зів янути, засохнути від нестачі вологи, поживних … Український тлумачний словник
послаблюватися — ююся, юєшся і рідко послабля/тися, я/юся, я/єшся, недок., посла/битися, блюся, бишся; мн. посла/бляться; док. 1) Втрачати силу, могутність, ставати слабшим (у військовому, політичному, організаційному і т. ін. аспектах). 2) Зменшуватись у своєму… … Український тлумачний словник
